Словарь української мови (1924)/визнання

by Борис Грінченко

◀ визнаватися

Словарь української мови Борис Грінченко В визнання

визнати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Визна́ння, ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. I. 181. 3) Сознаніе.