Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/визначати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
визначати
Берлін: Українське слово, 1924

Визнача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́значити, чу, чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнача південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.