Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/визолочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
визолочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Визоло́чувати, чую, єш, сов. в. ви́золотити, чу, тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив. Ном. № 12765.