Словарь української мови (1924)/вийна

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вийна
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́йна, ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина. Ном. № 9394.