Словарь української мови (1924)/викидати
| ◀ виквиляти | Словарь української мови В викидати |
викидатися ▶ |
|
Ви́кидати, даю, єш, гл. 1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. I. 171. 2) Начать колоситься. Жито ви́кидало колос. Зміев. у.
Викида́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́кинути, ну, неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. I. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій о́сьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. I. 319. Викида́ти прино́с. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи предъявлять весь собранный въ селахъ товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) Викида́ти на о́чі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх… до церкви не ходить. Грин. II. 153. Мені на очі викидають, що в нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. I. 61. 5) О растеніяхъ: викида́ти ко́лос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. I. 6. — качани́. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6) — хлаки́. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки́. Грин. I. 190.