Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викликати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викликати
Берлін: Українське слово, 1924

Виклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́кликати, чу, чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.