Словарь української мови (1924)/викликати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ викликання Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викликати 		виклинати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Виклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́кликати, чу, чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/викликати&oldid=572955