Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викоріняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викоріняти
Берлін: Українське слово, 1924

Викоріня́ти, ня́ю, єш, гл. = Викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.