Словарь української мови (1924)/викохуватися

by Борис Грінченко

◀ викохувати

Словарь української мови Борис Грінченко В викохуватися

викоцабнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вико́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. ви́кохатися, хаюся, єшся, гл. 1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.