Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викрадати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викрадати
Берлін: Українське слово, 1924

Викрада́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́красти, ду, деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.