Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викрикнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викрикнути
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́крикнути, ну, неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. III. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.