Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викрут

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викрут
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́крут, ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.