Словарь української мови (1924)/викрутень

by Борис Грінченко

◀ викрутасом

Словарь української мови Борис Грінченко В викрутень

викрутити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́крутень, тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.