Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виктувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виктувати
Берлін: Українське слово, 1924

Виктува́ти, тую, єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. IV.