Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викуп

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викуп
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́куп, пу, м. 1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. 2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.