Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/викуряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викуряти
Берлін: Українське слово, 1924

Викуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам.... по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.