Словарь української мови (1924)/викуряти
Зовнішній вигляд
◀ викурювати | Словарь української мови В викуряти |
викусити ▶ |
|
Викуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам.... по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.