Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вилатати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилатати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́латати, таю, єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.