Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вилиняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилиняти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́линяти, няю, єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.