Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вилляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилляти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́лляти, ляю, єш, гл. = Вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. III. 661.