Словарь української мови (1924)/вилог
Зовнішній вигляд
◀ виловлювати | Словарь української мови В вилог |
вилога ▶ |
|
Ви́лог, гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки плати — це біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).