Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вилог

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилог
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́лог, гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки плати — це біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).