Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виломити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виломити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́ломити, млю, миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.