Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вилузати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилузати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́лузати, заю, єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.