Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виляти
Берлін: Українське слово, 1924

Виля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. III. 197.