Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виліплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виліплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.