Словарь української мови (1924)/виліплювати
| ◀ виліпити | Словарь української мови В виліплювати |
виліт ▶ |
|
Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.
| ◀ виліпити | Словарь української мови Борис Грінченко В виліплювати |
виліт ▶ |
|
Словарь української мови — В
виліплювати
Борис Грінченко
1924
Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.