Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вимагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вимагати
Берлін: Українське слово, 1924

Вимага́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́могти, можу, жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. I. 318.