Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виметати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виметати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.