Словарь української мови (1924)/виметати
| ◀ вимести | Словарь української мови В виметати |
виметикувати ▶ |
|
Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.
| ◀ вимести | Словарь української мови Борис Грінченко В виметати |
виметикувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
виметати
Борис Грінченко
1924
Ви́метати, таю, єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. I. 221.