Словарь української мови (1924)/вимокати

by Борис Грінченко

◀ вимок

Словарь української мови Борис Грінченко В вимокати

вимоленець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вимока́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́мокти, кну, неш, гл. 1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. III. 330. 2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.