Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вимірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вимірати
Берлін: Українське слово, 1924

Виміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.