Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вимітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вимітати
Берлін: Українське слово, 1924

Виміта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́мести, ту, теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.