Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/винниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
винниця
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́нниця, ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) Мн. Ви́нниці, ць. = Порічки. Шух. I. 109. Ум. Ви́нничка.