Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/винняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
винняти
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́нняти, йму, меш, гл. = Виняти. Ххе!… виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.