Словарь української мови (1924)/виноват
Зовнішній вигляд
◀ вино | Словарь української мови В виноват |
виновате ▶ |
|
Винова́т, винова́тий, а, е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Ном. № 4055. Нехай на себе жалкує виноватий. Ном. № 7067. 2) Должный, должникъ.