Словарь української мови (1924)/виношувати

by Борис Грінченко

◀ виношати

Словарь української мови Борис Грінченко В виношувати

виношуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вино́шувати, шую, єш, сов. в. ви́носити, шу, сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. I. 37. Який батько, такий син, — ви́носили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.