Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/винужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
винужати
Берлін: Українське слово, 1924

Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.