Словарь української мови (1924)/винужати
| ◀ винуватися | Словарь української мови В винужати |
винурятися ▶ |
|
Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
| ◀ винуватися | Словарь української мови Борис Грінченко В винужати |
винурятися ▶ |
|
Словарь української мови — В
винужати
Борис Грінченко
1924
Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.