Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/випарювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випарювати
Берлін: Українське слово, 1924

Випа́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́парити, рю, риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.