Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виписувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виписувати
Берлін: Українське слово, 1924

Випи́сувати, су́ю, єш, сов. в. ви́писати, шу, шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова.... згорни сей папірець у восьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется випи́сувати пропа́сницю. Грин. I. 255, 256. 3) Исключать, исключить изъ списковъ. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предметъ, посуду и пр. при помощи красокъ, нарѣзокъ и пр. Шух. I. 251, 262, 294. 5) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога. Нп.