Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/випитувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випитувати
Берлін: Українське слово, 1924

Випи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́питати, таю, єш, гл. Вывѣдывать, вывѣдать разспросами, допрашивать, разспрашивать, разспросить. Все роспитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. I. 48.