Словарь української мови (1924)/випихач

by Борис Грінченко

◀ випихати

Словарь української мови Борис Грінченко В випихач

випідпідьомкатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Випи́хач, ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.