Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виплекати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виплекати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́плекати, каю, єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Нп.