Словарь української мови (1924)/виповнятися
| ◀ виповняти | Словарь української мови В виповнятися |
виповчитися ▶ |
|
Виповня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́повнитися, нюся, нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. I. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.