Словарь української мови (1924)/випорювати

by Борис Грінченко

◀ випорхати

Словарь української мови Борис Грінченко В випорювати

випосажити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Випо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́пороти, рю, реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.