Словарь української мови (1924)/випровожати
| ◀ випроваджувати | Словарь української мови В випровожати |
випродати ▶ |
|
Випровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
| ◀ випроваджувати | Словарь української мови Борис Грінченко В випровожати |
випродати ▶ |
|
Словарь української мови — В
випровожати
Борис Грінченко
1924
Випровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.