Словарь української мови (1924)/випрошувати

by Борис Грінченко

◀ випрохуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В випрошувати

випрошуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Випро́шувати, шую, єш, сов. в. ви́просити, шу, сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.