Словарь української мови (1924)/випустіти
| ◀ випустити | Словарь української мови В випустіти |
випустом ▶ |
|
Ви́пустіти, тію, єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
| ◀ випустити | Словарь української мови Борис Грінченко В випустіти |
випустом ▶ |
|
Словарь української мови — В
випустіти
Борис Грінченко
1924
Ви́пустіти, тію, єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.