Словарь української мови (1924)/вирачкувати

by Борис Грінченко

◀ вираховувати

Словарь української мови Борис Грінченко В вирачкувати

вирачкуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рачкувати, кую, єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.