Словарь української мови (1924)/вирок

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вироїтися Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирок 		виростати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́рок, ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вирок&oldid=577774