Словарь української мови (1924)/вирятовувати
| ◀ виряжатися | Словарь української мови В вирятовувати |
вирятуватися ▶ |
|
Вирято́вувати, вую, єш, сов. в. ви́рятувати, тую, єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Псал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.