Словарь української мови (1924)/вирячувати

by Борис Грінченко

◀ вирячкуватий

Словарь української мови Борис Грінченко В вирячувати

виса ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виря́чувати, чую, єш, сов. в. ви́рячити, чу, чиш, гл. — о́чі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. I. 433.