Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вирячувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вирячувати
Берлін: Українське слово, 1924

Виря́чувати, чую, єш, сов. в. ви́рячити, чу, чиш, гл. — о́чі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. I. 433.