Словарь української мови (1924)/виріб
| ◀ вирихтувати | Словарь української мови В виріб |
вирівнювати ▶ |
|
Ви́ріб, робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: ви́робу нема́. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.