Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виріжок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виріжок
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.