Словарь української мови (1924)/виріжок
Зовнішній вигляд
◀ вирідний | Словарь української мови В виріжок |
вирізати ▶ |
|
Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
◀ вирідний | Словарь української мови Борис Грінченко В виріжок |
вирізати ▶ |
|
Словарь української мови — В
виріжок
Борис Грінченко
1924
Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.