Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/висисати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висисати
Берлін: Українське слово, 1924

Висиса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́ссати, ссу, ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. I. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.